Не секрет, що однією з вагомих характеристик людини вважають широту та зміст її інтересів. Вони є збудником і регулятором активної діяльності особистості в освоєнні явищ навколишньої діяльності, стимулом її всебічного розвитку. Науковці розглядають інтерес як інтерактивне особистісне утворення, у якому взаємодіють три компоненти:
- емоційний;
- інтелектуальний;
- вольовий.
Тому інтереси потрібно розвивати в дитинстві, інакше вони згасають.
Педагогу слід врахувати вікові особливості дошкільників, які обумовлюють специфіку дитячого інтересу:
- широту і невпорядкованість – цікавляться різними галузями знання;
- поверховість і короткочасність – не заглиблюються в суть, зважають на зовнішні чинники, яскраві, незвичайні явища;
- змінність і нестійкість – швидко переключаються з одного об’єкта на інший;
- наслідування – спостерігають за діями дорослих та співвідносять свої емоції з їхніми.
Музичні керівники мають у своєму арсеналі чимало засобів зацікавлення дошкільників музичним мистецтвом. Серед них, зокрема:
- інтеграція музики у сферу дитячих розваг і занять;
- позитивний емоційний вплив на дітей – «заразити музикою»;
- вдало дібраний репертуар для слухання, сприймання та виконання музики;
- накопичення слухового і музично-практичного досвіду дітей;
- різноманітний музичний інструментарій – акустичні, електронні, дитячі іграшки;
- моделювання ситуації успіху в музичній діяльності дітей
Окрім того, потрібно також створювати умови для практичного освоєння дітьми властивостей музичних звуків. Скажімо, предметна гра «Ми створюємо музичний інструмент» дасть змогу комплексно залучити сенсорну сферу виконавців, розвинути їхні конструктивні, музично-слухові і виконавські здібності. Тож доречною і вельми корисною є порада музикознавця Геннадія Ципіна, який стверджував, що формування інтересу дітей до музики і музичної діяльності доцільно розвивати на інтегративній основі. Зокрема це мають бути активність, самостійність та творча ініціатива дітей.
Загальновідомо, що зміна видів музичної діяльності дітей під час заняття помітно оптимізує їхній музичний розвиток. Дітям властива нестійкість психічних процесів уваги та мислення, нетривала зосередженість на одному виді діяльності. Тому звичну схему заняття варто розширювати допоміжними елементами, зокрема такими, як:
- ігри та вправи з музикою;
- мелодичні та ритмічні імпровізації;
- ознайомлення з елементами музичної грамоти;
- розповідь або бесіда про музику.
Дитячі враження будуть яскравіші і змістовніші, якщо музичний керівник на заняттях використовуватиме:
- аналогії музики з кольорами;
- пластичне відтворення музики;
- читання з музичним супроводом;
- інсценізацію пісні;
- музичну казку;
- виготовлення музичного інструменту.
Залучення дошкільників до інтегрованої художньої творчості дає змогу розв’язувати одночасно низку взаємопов’язаних завдань, а саме: емоційного, розумового, етичного, естетичного, фізичного, трудового виховання.
Окремо звернемо увагу на участь батьків у музичному вихованні дітей. Зазвичай у домашніх умовах нинішні дошкільники набувають досвіду пасивного споживача звукової продукції. Із телевізорів, комп’ютерів, мобільних телефонів та інших звуковідтворювальних пристроїв лунає музика, яка, діючи на слух, не сприяє формуванню у дітей цілісного музичного сприймання. Натомість у дитячому садку музичний керівник, уміло використовуючи методичний інструментарій, допомагає вихованцям перевести чуттєве сприймання у розуміння змісту сприйнятих звукових явищ, тобто розвиває мислення. Якщо ж долучити до цієї роботи батьків – ефект буде ще більш видимим.
Існує багато форм залучення батьків до активної музичної діяльності разом із дітьми. Варто лише музичному керівнику звернутися до скарбнички педагогічного досвіду і додати власної фантазії – успіх не забариться. Скажімо, необмежені можливості інтегровано-інтерактивного музичного заняття можна відкрити у грі «Ми створюємо музичний інструмент». Алгоритм заняття може бути таким:
- ознайомлення з новим музичним інструментом;
- імітаційна гра-розповідь про музичний інструмент;
- пісенька про музичний інструмент;
- конструювання музичного інструмента-саморобки;
- освоєння гри на створеному музичному інструменті;
- спів під супровід музичного інструмента-саморобки (поділ на групи).
Отже, важливим завданням музичних керівників має стати прояв творчої ініціативи і розроблення власних комбінацій організації творчо-розвивального середовища на музичних заняттях. Це сприятиме підвищенню їхнього педагогічного авторитету та професійного розвитку, а дітям подарує захоплення пізнання довкілля.
Загальновідомо, що зміна видів музичної діяльності дітей під час заняття помітно оптимізує їхній музичний розвиток. Дітям властива нестійкість психічних процесів уваги та мислення, нетривала зосередженість на одному виді діяльності. Тому звичну схему заняття варто розширювати допоміжними елементами, зокрема такими, як:
- ігри та вправи з музикою;
- мелодичні та ритмічні імпровізації;
- ознайомлення з елементами музичної грамоти;
- розповідь або бесіда про музику.
Дитячі враження будуть яскравіші і змістовніші, якщо музичний керівник на заняттях використовуватиме:
- аналогії музики з кольорами;
- пластичне відтворення музики;
- читання з музичним супроводом;
- інсценізацію пісні;
- музичну казку;
- виготовлення музичного інструменту.
Залучення дошкільників до інтегрованої художньої творчості дає змогу розв’язувати одночасно низку взаємопов’язаних завдань, а саме: емоційного, розумового, етичного, естетичного, фізичного, трудового виховання.
Окремо звернемо увагу на участь батьків у музичному вихованні дітей. Зазвичай у домашніх умовах нинішні дошкільники набувають досвіду пасивного споживача звукової продукції. Із телевізорів, комп’ютерів, мобільних телефонів та інших звуковідтворювальних пристроїв лунає музика, яка, діючи на слух, не сприяє формуванню у дітей цілісного музичного сприймання. Натомість у дитячому садку музичний керівник, уміло використовуючи методичний інструментарій, допомагає вихованцям перевести чуттєве сприймання у розуміння змісту сприйнятих звукових явищ, тобто розвиває мислення. Якщо ж долучити до цієї роботи батьків – ефект буде ще більш видимим.
Існує багато форм залучення батьків до активної музичної діяльності разом із дітьми. Варто лише музичному керівнику звернутися до скарбнички педагогічного досвіду і додати власної фантазії – успіх не забариться. Скажімо, необмежені можливості інтегровано-інтерактивного музичного заняття можна відкрити у грі «Ми створюємо музичний інструмент». Алгоритм заняття може бути таким:
- ознайомлення з новим музичним інструментом;
- імітаційна гра-розповідь про музичний інструмент;
- пісенька про музичний інструмент;
- конструювання музичного інструмента-саморобки;
- освоєння гри на створеному музичному інструменті;
- спів під супровід музичного інструмента-саморобки (поділ на групи).
Отже, важливим завданням музичних керівників має стати прояв творчої ініціативи і розроблення власних комбінацій організації творчо-розвивального середовища на музичних заняттях. Це сприятиме підвищенню їхнього педагогічного авторитету та професійного розвитку, а дітям подарує захоплення пізнання довкілля.
Немає коментарів:
Дописати коментар